Абсцес

Абсцес (лат. abscessus — нарив) — гнійне запалення тканин з їх розплавленням і утворенням гнійної порожнини, може розвинутися в підшкірній клітковині, м'язах, кістках, а також в органах або між ними. Абсцес може виникати як самостійно, так і як ускладнення іншого захворювання (пневмонія, травма, ангіна — заглотковий абсцес). Розвиток абсцесу пов'язаний з потраплянням в організм гноєрідних мікробів через пошкодження шкіри або слизових оболонок, або з занесенням збудника по кровоносних і лімфатичних судинах з іншого гнійного вогнища. Захисна реакція організму проявляється в утворенні капсули, що обмежує абсцес від здорових тканин. Збудником абсцесів і флегмон є змішана мікрофлора з переважанням стрептококів і стафілококів в комплексі з кишковою та іншими видами паличок. Абсцес може локалізуватися в будь-якій анатомічній області.

Клініка

Характерно три стадії перебігу абсцесу:

Стадія інфільтрації (рис. 1):

на початку захворювання у пацієнта з'являється болісне підвищення на шкірі з почервонінням без чітких меж. Виникає інфільтрація тканин. Поступово інфільтрат набуває пухлиноподібної форми, яка розширюється і стає більш болючою.

Рисунок 1. Абсцес – стадія інфільтрації.

Для поверхневих абсцесів характерні класичні прояви гострих запалень: почервоніння шкіри, локальна болючість, місцеве підвищення температури, припухлість, порушення функції органу. Загальні симптоми абсцесу типові для запальних процесів будь-якого розташування: головний біль, загальне нездужання, підвищення температури тіла, втрата апетиту, слабкість.

Стадія некрозу і гнійного розплавлення:

при відсутності адекватного лікування в 1-й стадії захворювання відбувається некроз і гнійне розплавлення інфільтрованої тканини з формуванням порожнини, що містить гній (рис. 2). Можливе підвищення температури до 38° С, поява симптомів інтоксикації (головний біль, озноб, загальне нездужання), що є несприятливим фактором.

Рисунок 2. Абсцес з порожниною, що містить гній.

Стадія розрішення абсцесу

Дуже рідко виникає без відповідного лікування. Порожнина абсцесу заповнюється грануляціями і рубцюється.

Лікування

Лікування абсцесів будь-яких локалізацій виключно хірургічне і повинно проводитися в умовах хірургічного відділення (рис. 3). Лікування будь-якого абсцесу полягає в очищенні капсули від гнійних мас. Для цього застосовується хірургічний метод розкриття гнійника і його дренування. Якщо ж капсула гнійника достатньо щільна, добре захищає навколишні органи, то гнійник видаляється повністю.

Рисунок 3. Розкриття і дренування абсцесу.

Наслідком абсцесу може бути:

• прорив з випорожненням в закриті порожнини (в порожнину суглоба, плевральну, черевну та ін.);

• спонтанне розкриття з проривом назовні (при маститі, парапроктиті, абсцесі підшкірної клітковини);

• прорив у просвіт органів, які сполучаються із зовнішнім середовищем (бронхи, кишка, шлунок, сечовий міхур).

Після розкриття абсцесу спорожнена порожнина при сприятливих умовах спадається і підлягає рубцюванню. У випадку неповного спорожнення порожнини абсцесу або поганому її дренуванні запальний процес може перейти в хронічну форму з утворенням нориць. Прорив у закриті порожнини призводить до виникнення в них гнійних процесів (перикардиту, плевриту, артриту, перитоніту, менінгіту та ін.).