Панарицій (від лат. panaricium) — гостре гнійне запалення тканин пальців рук і рідше пальців ніг. Найчастіше панарицій виникає від проникнення в м'які тканини долонної поверхні пальця гноєрідних мікробів. Проникнення здійснюється через дрібні ранки, уколи, садна, подряпини, задирки, скалки, які часто залишаються навіть непоміченими, і яким не надається належного значення.
Шкірний
Виникає на тильній стороні пальця (рис. 1). Гній накопичується під епідермісом, в результаті чого утворюється пухир, наповнений каламутною, іноді кров'янистою рідиною. Шкіра навколо пухиря набуває червоного відтінку, іноді стає яскраво-червоною. Болі помірні, часто зовсім не сильні, іноді виникає відчуття печіння. З часом пухир збільшується, це сигнал до того, що запалення переходить на більш глибокі тканини і хвороба прогресує.
Рисунок 1. Шкірний панарицій.
Навколонігтьовий
Друга назва — пароніхія, (від грецького: para — біля і onyx — ніготь) (рис. 2). Запалення навколонігтьового валика. Пароніхія часто виникає після неякісно зробленого манікюру. Запалення починається біля краю нігтьової пластинки, в шкірі нігтьового валика, внаслідок різних пошкоджень шкіри (дрібні тріщинки, задирки, мікроскопічні порізи). При навколонігтьовому панариції можливе повне ураження валика і підлеглої клітковини.
Рисунок 2. Пароніхія.
Піднігтьовий
Запалення тканин під нігтем (рис. 3). Може виникати у випадку проникнення гною під нігтьову пластинку. Часто такий панарицій розвивається після уколу або потрапляння скалки під ніготь.
Рисунок 3. Піднігтьовий панарицій.
Підшкірний
Виникає на долонній поверхні пальця, під шкірою (рис. 4). Внаслідок того, що шкіра на цій стороні пальця досить щільна, гній, що утворюється під нею, довго не може вирватися назовні і процес поширюється вглиб. Часто підшкірний панарицій веде до подальшого ураження сухожиль, суглобів і кістки. Іноді, уражає їх одночасно.
Рисунок 4. Підшкірний панарицій.
Кістковий
Ураження кістки пальця (рис. 5). Розвивається або при безпосередньому потраплянні інфекції в кісткову тканину (наприклад, при інфікованих відкритих переломах), або при поширенні гнійного процесу на кістку з прилеглих м'яких тканин.
Рисунок 5. Кістковий панарицій.
Суглобовий
Гнійний артрит міжфалангового суглоба. Розвивається як при безпосередньому потраплянні інфекції в порожнину суглоба (наприклад, при пораненні), так і внаслідок тривалого гнійного процесу в м'яких тканинах пальця над суглобом. Для суглобового панарицію характерне веретеноподібне розширення, різке обмеження рухів у суглобі, болючість при пальпації і рухах. Найчастіше, уражається суглоб першої фаланги.
Кістково-суглобовий — найчастіше розвивається внаслідок прогресування суглобового панарицію. При такому виді захворювання відбувається залучення в гнійний процес суглобових кінців міжфалангових суглобів. Однак, оточуючі суглоб сухожилля зберігаються.
Сухожильний
так званий тендовагініт. Один з найбільш тяжких видів панарицію, призводить до тривалого порушення функції кисті. Для нього характерне опухання пальця, знаходження його в зігнутому положенні, обмеження рухів, сильні болі (рис. 6). Особливо сильні болі виникають при спробах розігнути палець.
Рисунок 6. Сухожильний панарицій.
Пандактиліт
ураження всього пальця. У більшості випадків призводить до втрати всього пальця або його частини (рис. 7).
Рисунок 7. Пандактиліт.
У початкових стадіях поверхневого панарицію допустимі консервативні методи лікування, різні способи усунення болю, теплові процедури, УВЧ, нескладні операції. Якщо процес не зупинено, то необхідне серйозне хірургічне втручання. Кістковий, суглобовий і сухожильний панарицій лікується тільки хірургічним шляхом, причому, хірургічна допомога повинна бути надана якомога раніше, особливо у випадку з сухожильним панарицієм, оскільки сухожилля швидко гинуть в умовах оточуючого гнійного процесу.